Педагогічна практика

Мета і завдання виробничої педагогічної практики
Виробнича педагогічна практика є складовою ланкою цілісної система під-готовки майбутніх учителів біології, валеології та екології до їх професійної дія-льності. Вона здійснюється відповідно до “Положення про організацію навчаль-ного процесу і вищих навчальних закладах”, затвердженого наказом Міністерст-ва освіти України № 161 від 2 червня 1993 р. та затвердженого Міністерством юстиції України 23 листопада 1993 р. (наказ № 173).
У згаданому положенні зазначається, що практична підготовка студентів вищих навчальних закладів є обов’язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня і має на меті набуття студентами професійних навичок та вмінь. Практична підготовка здійснюється в умовах про-фесійної діяльності під організаційно-методичним керівництвом викладачів ви-щого навчального закладу та спеціаліста з даного фаху.
Програма практичної підготовки та терміни її проведення визначається на-вчальним планом. Її організація регламентується “Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України”, затвердженим наказом Міністра освіти України від 8 квітня 1993 року № 93.
В основу організації діяльності студентів на педагогічній практиці покладе-на ідея продуктивного засвоєння методичних питань, коли студенти самовизна-чаються стосовно різних підходів до освіти школярів і здійснюють власну проду-ктивну методичну діяльність.
Основна мета виробничої педагогічної практики – отримання і усвідом-лення студентами досвіду педагогічної діяльності при виконанні основних функ-цій учителя біології та біохімії, а також класного керівника.
Перед студентами на період виробничої педагогічної практики стоять такі завдання:
• ознайомитись зі структурою та змістом освітнього процесу в школі, з особливостями роботи учителів-предметників, класного керівників, адміністрації школи;
• оволодіти педагогічними формами навчальної та виховної взаємодії з уч-нями, навчитись самостійно та творчо використовувати знання та способи діяль-ності, засвоєні при вивченні спеціальних та психолого-педагогічних дисциплін;
• навчитись планувати, проводити і аналізувати різні види навчальних та позакласних занять, використовувати найбільш ефективні методи навчання, вихо-вання та розвитку;
• отримати початковий досвід проведення навчально-методичної та дослід-но-експериментальної форми педагогічної діяльності;
• ознайомитись з досвідом учителів, апробувати найбільш ефективні мето-ди та прийоми, які використовуються ними;
• здобути навички індивідуальної роботи з учнями та їх батьками.

Виробнича педагогічна практика студентів є цілісною системою, що склада-ється з певних видів практики:
1. Виробнича педагогічна практика, IV курс – тривалістю 4 тижні.
2. Виробнича педагогічна практика, V курс – тривалістю 6 тижнів.
Формування і вдосконалення професійних знань та вмінь – процес
трудомісткий і довготривалий. Тому робота студента-практиканта включає в себе декілька напрямків і видів діяльності, які поступово ускладнюються від IV курсу до V курсу. Головні з них:
 ознайомлення із завданнями школи й змістом навчально-виховної робо-ти з біології, а також особливостями діяльності класного керівника;
 виконання навчально-практичних завдань, пов’язаних із вивченням кур-сів методики викладання біології та екології, педагогіки, психології, які націлю-ють на самореалізацію студента-практиканта та самостійне творення спеціаліста;
 самостійна підготовка і проведення окремих видів навчальної та вихов-ної роботи;
 участь у систематичному обговоренні та аналізі роботи студентів-практикантів і результатів практики в цілому. 
Організація та керівництво виробничою педагогічною практикою

У відповідності до навчального плану спеціальності біологія виробнича пе-дагогічна практика проводиться в два етапи.
1. Перша практика – практика в середніх навчальних закладах студентів 4 курсу (VIII семестр). Тривалість практики – 4 тижні. Керівництво організацією і проведенням практики здійснюється кафедрою біології та екології Інституту при-родничих наук, а також загальноуніверситетськими кафедрами педагогіки ім. Б.Ступарика та загальної і експериментальної психології.
2. Друга практика проводиться на 5 курсі під керівництвом інститутських і кафедральних методистів, представників кафедр педагогіки, психології. Трива-лість практики 6 тижнів (IX семестр).
3. Організацію, проведення і контроль практики здійснює дирекція Інсти-туту природничих наук. Навчально-методичне керівництво і виконання програм практики забезпечують відповідні кафедри або предметні комісії. Загальну орга-нізацію та контроль за її виконанням в університеті здійснює керівник практики – завідуючий відділом виробничої (навчальної) практики.
4. Керівництво практикою здійснюється досвідченими викладачами кафедр університету, які брали участь у навчальному процесі.
5. Керівник практики від вузу зобов’язаний:
 перед початком практики проконтролювати підготовленість баз практи-ки;
 забезпечити проведення всіх організаційних заходів перед від’їздом сту-дентів на практику, інструктаж про порядок проходження виробничої практики та техніки безпеки, видати студентам необхідні документи (направлення на прак-тику, програми, щоденник, календарний план, індивідуальне завдання, теми кур-сової і дипломної робіт, методичні рекомендації);
 повідомити студентам про систему звітності практики, прийняту на кафе-дрі: подання письмового звіту про проходження практики, вигляд і оформлення індивідуального завдання; підготовка доповіді, повідомлення, виступу на підсум-ковій конференції;
 у тісному контакті з керівництвом від бази практики забезпечити високу якість її проходження згідно з програмою;
 контролювати виконання студентами-практикантами правил внутрішньо-го розпорядку навчального закладу, ввести або організувати ведення табеля від-відування студентами бази практики;
 у складі комісії приймати заліки з практики;
 подати завідуючому кафедри біології та екології і дирекції Інституту природничих наук письмовий звіт про проведення практики із зауваженнями і пропозиціями щодо поліпшення практики студентів.

6. Розподіл студентів на практику проводить інститутський керівник з ура-хуванням замовлень на підготовку спеціалістів, їх майбутнього місця роботи піс-ля закінчення навчання.
7. Бази практик, в особі їх перших керівників разом із інститутським керів-ником, методистами та вчителями біології несуть відповідальність за організацію і якість проходження практики студентами.
8. Груповий методист (з конкретної фахової дисципліни зокрема) здійснює безпосереднє керівництво педагогічною практикою на місці:
 попереднє знайомство з обстановкою в базовому навчальному закладі;
 організовує в перший день практики зустріч з адміністрацією навчально-го закладу із студентами;
 бере участь у настановчій та підсумковій конференціях студентів;
 разом з вчителями біології розподіляє студентів по класах, сповіщає ко-жному із них теми пробних і залікових уроків згідно навчальної програми, про-глядає і затверджує індивідуальні плани роботи студентів і контролює їх вико-нання;
 організовує відвідування студентами уроків біології в різних класах та аналізує їх, знайомить практикантів з досвідом роботи вчителів;
 спільно з учителем консультує практикантів при їх підготовці до само-стійних уроків з біології і позакласних заходів (допомагає підібрати дидактичний матеріал);
 відвідує уроки і позакласні заходи, що проводять студенти, керує їх об-говоренням, виставляє оцінку за проведений урок;
 організовує участь практикантів у позакласній роботі, роботі шкільної методичної комісії вчителів біології;
 систематично контролює ведення студентом форм звітності;
 збирає у студентів звітний матеріал, приймає залік, виставляє студентам оцінку за практику;
 після закінчення практики складає звіт про роботу своєї групи і здає ін-ститутському керівнику-методисту разом із звітною документацією студентів.

9. Обов’язки безпосередніх керівників, призначених базами практики:
 прийняти студентів на практику згідно з календарним планом;
 призначити наказом вчителів для безпосереднього керівництва практикою;
 створити необхідні умови для виконання студентами програми практики, не допускати використання студентів на посадах та роботах, що не відповідають програмі практики, майбутній спеціальності;
 забезпечити студентам умови безпечної роботи;
 надати студентам-практикантам і керівникам практики можливість корис-туватися лабораторіями, кабінетами, майстернями, бібліотекою, технічною та ін-шою літературою, необхідною для виконання програми практики;
 забезпечити облік виходу на роботу студентів-практикантів, про всі по-рушення трудової дисципліни, внутрішнього розпорядку повідомляти навчаль-ний заклад;
 після закінчення практики дати характеристику на кожного студента-практиканта, в котрій відобразити якість підготовленого ним звіту.

За наявності вакантних місць студенти можуть бути зараховані на штатні посади, якщо робота на них відповідає вимогам програми практики. При цьому не менше 50 % часу відводиться на загально-професійну підготовку за програ-мою практики.
10. Студент при проходженні практики зобов’язаний:
 до початку практики отримати від керівника практики консультацію що-до оформлення всіх необхідних документів;
 своєчасно прибути на базу практики;
 у повному обсязі виконувати всі завдання передбачені програмою прак-тики і вказівками її керівника;
 виконувати правила внутрішнього розпорядку навчального закладу, ро-зпорядження адміністрації, вчителів цього закладу та керівників практики;
 щоденно бути в школі; зовнішній вигляд студента повинен відповідати вимогам педагога; робочий день студента-практиканта 6 годин, з них не менше З години він працює з учнями;
 своєчасно і акуратно оформляти всю документацію, передбачену програ-мою практики, старанно готувати конспекти уроків та інших занять, якісно вико-нувати всі види робіт;
 у випадку порушень правил внутрішнього розпорядку навчального за-кладу, в якому студент проходить практику, або невиконання ним розпоряджень адміністрації навчального закладу чи керівників практики, зв’язаних з прохо-дженням практики, студент може бути відкликаний з практики, після чого в уні-верситеті розглядається питання про його поведінку;
 після закінчення практики студент повинен протягом трьох днів здати ві-дповідну документацію на кафедру біології та екології.

11. При направленні на базу практики кількох студентів, серед них наказом по університету призначається староста, в обов’язки якого входить:
 ведення обліку відвідування практикантами навчального закладу, прове-дених кожним студентом уроків з біології позакласних та виховних заходів (дата, тема уроку чи позакласного виховного заходу, оцінка, підписи вчителя чи мето-диста), обліковує оцінки практикантів за аналіз відвіданих ними уроків, виховних занять;
 контроль за веденням студентами документації по виконанню практикан-тами правил внутрішнього розпорядку навчального закладу;
 організація студентів на виконання програм практики, на настановчу і пі-дсумкову конференції навчально-виховної практики, збирання матеріалів для ви-ставки з педпрактики;
 організація студентів на проведення масових позакласних заходів.

Зміст виробничої педагогічної практики
Перший тиждень (пасивна практика) проводиться ознайомлення з навчаль-ним закладом, вивчення особливостей навчально-виховного процесу в ньому. Практиканти відвідують уроки вчителів, аналізують їх, обговорюють і освоюють способи і види планування навчального матеріалу і виховної роботи; вивчають клас (групу), до якого вони прикріпленні; працюють над складанням конспекту першого уроку, а також виконують завдання, що випливають з практики.
У період пасивної виробничої педагогічної практики студенти вивчають ор-ганізацію керівництва школою (школознавство):
 розташування школи в мікрорайоні (селі), приміщення, структуру, за-вдання, традиції;
 обов’язки і організацію роботи директора, заступника директора з на-вчально-виховної роботи, педагога-організатора, психолога, чергового учителя;
 органи управління школою, їх структуру, зміст та організацію роботи (педагогічна рада, методичні об’єднання вчителів, батьківський комітет, учнівсь-кий комітет);
 кабінет біології, його обладнання та використання в навчальному проце-сі;
 стан педагогічної пропаганди серед населення, форми зв’язку школи з виробничими організаціями району.
Крім того, в період пасивної практики студент повинен відвідувати уроки всіх учителів у прикріпленому класі та виховні заходи в ньому.
В наступні тижні (активна практика) студенти самостійно дають уроки, пра-цюють помічником класного керівника, проводять позакласну роботу з біології під керівництвом вчителя і методиста. Зокрема, в період активної практики студе-нти повинні:
• провести передбачені в даному курсі уроки з біології;
• виготовити програмно-педагогічний продукт до певної теми з фахом дис-ципліни;
• виготовити унаочнення або дидактичний матеріал до певних тем;
• систематично перевіряти учнівські зошити;
• провести 1 -2 заняття гуртка або факультативу з біології;
• випустити стіннівку або бюлетень з біології;
• брати активну участь у проведенні дня біолога чи ін. школі.
В період практики студенти проводять не менше як по шість залікових уро-ків з біології.

Тематика індивідуальних завдань для студентів-практикантів:
1. Формування основ наукового світогляду, логічного мислення учнів у процесі навчання біології (практичному матеріалі конкретного розділу).
2. Політехнічне навчання в процесі викладання біології.
3. Активізація пізнавального інтересу в учнів до вивчення біології.
4. Про основні напрями взаємозв’язку з біологічних дисциплін.
5. Організація сучасного уроку з біології.
6. Диференціація та індивідуалізація вивчення шкільного курсу біології.
7. Психолого-дидактичні умови формування в учнів біологічних понять.
8. Організація групової навчальної діяльності учнів на уроках біології.
9. Організація пізнавальної діяльності учнів на сучасному уроці біології.
10. Формування експериментальних вмінь і навичок, практичних вмінь і на-вичок роботи з комп’ютерною технікою учнів у процесі вивчення біології.
11. Організація самостійної роботи учнів з підручником на уроці біології.
12. Алгоритмічні прийоми розв’язування задач з фізики, інформатики (на матеріалі конкретного розділу).
13. Експериментальні задачі в шкільному курсі біології.
14. Удосконалення перевірки знань, умінь, навичок в учнів з біології.
15. Перевірка знань і умінь учнів з біології з використанням програмних засобів (на фактичному матеріалі окремого розділу).
16. Прийоми створення проблемних ситуацій під час вивчення біології.
17. Дослідження ефективності використання сучасних інформаційних засо-бів навчання на уроках біології в умовах кабінетної системи.
18. Використання науково-популярної літератури та художньої літератури у викладанні біології.
19. Розробка сценарію вечора цікавої біології і апробації його в школі.
20. Методичний аналіз підручників з біології для середньої школи.
21. Використання програмно-педагогічних засобів у навчальному процесі з біології.
22. Розвиток творчих і конструктивних здібностей учнів у процесі вивчення біології.
23. Реалізація принципу історизму в навчальному процесі з біології.
24. Формування узагальнених навчальних вмінь і навичок учнів у процесі вивчення біології.
25. Активізація мислення учнів на уроках біології.
26. Розробка рівневих завдань для перевірки знань учнів з біології.
27. Екологічне виховання учнів у процесі вивченні біології.
28. Організація і методика проведення екскурсій з біології.
29. Методика проведення узагальнюючих уроків з біології.

Науково-дослідна робота студентів
Оскільки сьогодні наука та освіта тісно пов’язані між собою, то наукова ро-бота стала невід’ємною частиною навчальної роботи педагогів і студентів.
У період практики студент-практикант має можливість здійснювати переві-рку своїх теоретичних висновків при підготовці курсової чи дипломної роботи:
 поряд з педагогічним спостереженням організувати нескладний
педагогічний експеримент, детально проаналізувати його і зробити відпові-дні висновки;
 виконати роботи експериментального характеру, пов’язані з удоскона-ленням демонстраційних експериментів;
 створити програмно-педагогічний продукт з метою удосконалення
проведеної навчальної роботи;
 скласти картотеки додаткових завдань, контрольних робіт і т.д.
Тему науково-дослідної роботи студент вибирає самостійно, консультую-чись з керівником практики (керівником курсової роботи), користуючись пода-ною кафедрою тематикою.
Вибравши тему, студент:
• формулює мету і завдання роботи;
• визначає об’єкт і методи дослідження;
• знайомиться з науково-методичною літературою з даної теми;
• розробляє план роботи;
• встановлює контакт з вчителями, класним керівником бази практики.
Після опрацювання літератури з обраної теми, студент знайомиться з
досвідом роботи навчального закладу, проводить експериментальну робо-ту, аналізує і опрацьовує результати спостережень, робить висновки і практичні рекомендації про можливість впровадження отриманих результатів у навчальний процес.

Проведення підсумків виробничої педагогічної практики
Після закінчення виробничої педагогічної практики студент подає:
 письмовий звіт про виконання програми практики та індивідуального за-вдання, підписаний та оцінений безпосередньо керівником бази практики, завіре-ний директором бази практики. Звіт має містити відомості про виконання всіх ро-зділів програми практики, індивідуального завдання, висновки, пропозиції;
 розширений план-конспект одного з проведених уроків біології з викори-станням програмно-педагогічних засобів;
 сценарій виховного заходу або міроприємства, проведеного практикан-том;
 виготовлене унаочнення;
 психолого-педагогічну характеристику особистості учня (після першої практики) та класу (після другої практики);
-реферат на методичну тему, матеріали науково-дослідної роботи або кур-сову роботу;
 анкету.
Звіт практики захищається студентом із диференційованою оцінкою комісії, призначеною завідувачем кафедри. До складу комісії входять керівники практики від інституту та баз практики, викладачі кафедр, що викладали студентам спеціа-льні дисципліни.
Комісія приймає залік у студентів на базах практики в останні дні її прохо-дження або у вузі протягом перших десяти днів семестру, який починається після практики. Оцінка за практику вноситься в залікову екзаменаційну відомість та за-лікову книжку за підписом членів комісії.
Оцінку “відмінно” отримує практикант, який має відмінні оцінки за прове-дені ним уроки, допускається одна-дві оцінки “добре”, якщо ними оцінені перші заняття, а наступні “відмінно”, при відмінно оформленому звітному матеріалі; який брав активну участь у виховній і громадській роботі в навчальному закладі, а також у позакласній роботі.
Оцінку “добре” отримує практикант, який має добрі оцінки за проведені ним уроки та позакласні заходи при відмінному оформленні звітних матеріалів і при активній участі у виховній роботі.
Оцінку “задовільно” отримує практикант, який має задовільні оцінки за проведені ним уроки та позакласні заходи при задовільному оформленні звітної документації.
Студенту, який не виконав програми виробничої педагогічної практики без поважних причин може бути надане право проходження практики повторно при виконанні умов, визначених Інститутом природничих наук.
Підсумки виробничої педагогічної практики обговорюються на засіданнях кафедри біології та екології, а загальні підсумки підводяться на Вченій раді Ін-ституту природничих наук. Завершальним етапом підведення підсумків виробни-чої педагогічної практики є підсумкова науково-методична конференція. Вона проводиться через 10 днів після закінчення практики. Мета конференції – обмін досвідом з навчально-виховної роботи на практиці. На ній розглядаються насту-пні питання:
• інформація методистів, старост груп та окремих студенті про хід і ре-зультати виробничої педагогічної практики;
• обговорення звітів та результатів виробничої педагогічної практики;
• виступи студентів з повідомленнями про результати науково-методичних досліджень, проведених в період виробничої педагогічної практики.
До заключної конференції студенти готують виставку кращих індивідуаль-них планів, щоденників, конспектів уроків та позакласних заходів, стінгазети, фо-томонтажі та альбоми, що ілюструють роботу студентів-практикантів.